PRAXIS Camp PHILOSOPHY DAY Х – ВІДБУВСЯ!!!

Де: дивовижні Карпати, колоритна Колочава

Коли: 29 червня – 08 липня 2018 року

Хто: драйвові молоді люди 13-16 років з усіх куточків України

  1. Про задум і програму табору

Більше трьох місяців часу знадобилося фасилітаторам Школи PRAXIS щоб організувати проект для молоді з усієї України з грандіозною метою: ЗАЛЮБИТИ У ФІЛОСОФІЮ!

Голови педагогів просто «ламалися» над тим, як знайти міру між серйозністю у навчанні та активним дозвіллям. У чому було тверде переконання – у тому, що учасники в таборі мали нестандартно розважатися досхочу, відпочивати та зміцнювати імунітет перебуваючи в екологічно чистій зоні та розвинути навички для майбутнього через призму філософії і філософування.

Зарядки, сніданки, мотиваційні лекції з сучасних розділів академічної філософії, чаювання зі смачнючим печивом, практичні групові заняття для відпрацювання теорії з огляду на практичність ідей, обіди, години відпочинку, профорієнтаційні проектні заходи, креативні простори гри вечері і, звичайно, опівнічні розмови ПРО (мислення і комунікація за методикою Метью Ліпмана «Філософія для дітей» (P4C)  – ось такими насиченими були робочі дні. А ще, змістовно-історичні екскурсійні подорожі та справжні ігрові імпровізації учасників (чого тільки не придумаєш, якщо «глючить» Інтернет  через слабку мережу).

  1. Місцевість і база таборування

Мабуть, ні для кого не є секретом, що історія та географія є дивною сумішшю, яка має надзвичайний вплив на людину. Тому було прийняте рішення, що РRAXIS Camp точно має відбуватися в Карпатах. Ми опинилися в мальовничій місцині поблизу с. Колочава на території Науково-навчальної базі НПУ імені М.П. Драгоманова «Синевир». Тому, табір набув характерного присмаку суміші природи та знань. Це те саме наше місце, де у невідомих пропорціях, немов розлиті та розчинені річки та ліси, формують специфічну, дивну сутність карпатського духу. Гори, полонини, ліси, ріки, тварини, прозоро-кришталеве повітря – це лише частина з того, що належить до умов, які сприяли атмосфері навчання, творчості та відпочинку.

Не лише місцезнаходження, але й сама база табору, створювали атмосферу домашнього тепла і затишку. Конструкції дерев’яних будинків, колиба, ставок з фореллю – це та перспектива горизонту, яка радше може виступати творенням реальності, за ескізом власної уяви, та в нашому випадку була самою реальністю. Від шуму, гаму та всяких можливих неприємностей нас оберігали кіт і пес 🙂 Також, ми мали змогу відчути, що в Карпатах напрочуд щирі люди. Ми залишимося вдячними працівникам самої бази «Синевир», які гостинно нас зустріли. Така відкритість та їхні намагання всіляко догодити мешканцям міст ще більше покращували настрій нашого таборування, навіть в негоду. Можна сказати, що ми відвідали той світ людей, які не є шифрами, обличчя яких не потребують тлумачення; обличчя, які є досконалими дзеркалами їх власної душі; люди, чиї жести є віддзеркаленням їх емоцій.

Попри далечінь місцезнаходження бази та нашого недовготривалого перебування, ми стали ближче одне до одного, ми стали єдиною спільнотою – «спільнотою карпатських праксиків».

  1. Навчання учасників

Отже, цей табір – не про байдикування, цей табір про смисли, нові знання і навички. Тому, кожен день в PRAXIS Camp став новою навчальною пригодою, оскільки PHILOSOPHY DAY Х – це не звичайні 10 днів, кожен з них різний, інший. Завдань було багато:

  • дізнатися про господарювання як дію людини (День «Економіка»);
  • поговорити про екологічні проблеми в Україні та запропонувати можливі шляхи їх вирішення (День «Екології»);
  • засвоїти інформацію щодо машин, штучного інтелекту та роботів (День «Техніка»);
  • з’ясувати елементи правової культури та поговорити про діяльність політичних партій (День «Право і Політика»),
  • згадати улюблені мультфільми, віднайти в них приховані смисли та по-філософськи переосмислити їх (День «Кіно та музика»);
  • замислитися над питанням того «Що є Любов?» (День «Х»).

Справді креативними і новаторськими були результати проектної роботи: створення власного «бренду» та «логотипу»; побудова ідеальної держави, чи бачить машина сновидіння; пошуки альтернатив порятунку світу від екологічної катастрофи та багато іншого.

Як виявилося, кожна з тем була надзвичайно актуальною та науково-проблемною. Оскільки, фактично, після кожного заняття молодь не зупинялася їх обговорювати та провадити запальні дискусії у намаганнях віднайти істину чи все ж знайти ту єдину відповідь на ними ж поставлені глибокі питання науки і повсякдення.

  1. Підходи і методики навчання

Мотиваційні лекції велися у двоякому форматі: на кшталт конференцій «TED» та діалогічної комунікації. Практичні заняття відпрацьовувалися на кросдисциплінарному підході проектної роботи. Профорієнтаційні заходи мали на меті стимулювати молодь до пошуків нових форм, розвинути навичку креативності. Ви чули коли-небудь про «Трембітоліт»? Ні? Не дивно, бо це абсолютно нове, нині досить фантастичне явище, але для майбутнього грандідея таксі у горах Карпатах! Досі перебуваємо під враженнями: як вони це придумали?! Тобто, як насправді діє ота містична формула креативності людини!

Чи боїтеся ви темряви? Учасники РRAXIS Camp точно ні! Це довели наші опівнічні зібрання «Діалоги PRO». Якраз одного такого вечора, у колі довкола багаття, ми читали таку собі, як виявилося, «страшилку» – про двох хлопців, які зовсім заплуталися у думках, міркуючи про Сонце. І дивака Конфуція, який нічим не зміг зарадити хлопчакам. Що відбувалося в нашому колі, не можна передати словами. Заплуталися ми всі та у всьому. Добре, що існує методика, що допомагає зрозуміти через запитування і ширення своїх ідей усій спільноті тих глибинних втаємничених, але виявлених молоддю змістів, що ще хвилину тому здавалися або занадто простими, чи зовсім складними і туманними.

Ось так вранішні зарядки нашого тіла ставали вечірніми вправляннями нашого розуму та емоцій – тренуваннями уважного слухання іншого, формулювання запитань, ведення діалогу, логічної аргументації, висування і розвитку гіпотез, креативності та емпатії.

Такий підхід цікавий молоді, хоч не з першого разу доступний для розуміння і прийняття. Тому, хто хоча б один раз спробував філософувати за методикою «Філософія для дітей», прагне ще. Приємно, що шестеро учасників табору якраз були з таких: хто колись дізнався, але бажав ще більше практики.

Серед них, Марія з Луцька на запитання про РRAXIS Camp журналіста МАНУ поділилася своїми враженнями:  «Я закохана у цю методику. Вона сприяє величезному розвитку, надає досвід спілкування. Для мене це ще й вихід із зони комфорту, яку я вже декілька років намагаюся розширювати. Адже висловлювати свою думку перед великою кількістю людей, доводити її, аргументувати – дуже непросто. Особливо для людини, яка це робити не звикла, – поділилася своїми враженнями дівчина.»

З повним текстом статті «ДЕНЬ Х. Минув освітньо-науковий лідерський табір Малої академії наук PRAXIS Camp 2018» можна ознайомитися за посиланням: http://man.gov.ua/ua/news/academy_news/den-kh-br-minuv-osvitno-naukoviy-liderskiy-tabir-maloyi-akademiyi-nauk-praxis-camp-2018

 

 

  1. Екскурсії

Екскурсії – це те, чого чекають найбільше і до чого, тривають не менш хвилюючі приготування. Увечері, напередодні, ретельно все плануємо, проговорюємо правила безпеки, необхідні у подорож речі. Так вчасно на сніданок ми не з’являлися ще жодного дня Бо знаємо, що наші автобуси прибудуть вчасно під ворота бази табору. А ще треба встигнути розібратися, хто з ким в автобусі, дорослим перерахувати усіх учасників по десять раз і рушити, щоб через півгодини їзди виявити, що «сам вдома» залишився наш помічник. Так почалася справжня пригода містичними місцями озера Синевир. Незважаючи на дощову прохолодну погоду, ми піднялися, щоб подивитися у вічі Морському оку Карпат, що є найбільшим гірським озером в Україні, почути його історичні легенди від науковця Національного природного парку Синевир, звісно, мовчки (так годиться, щоб збувалися бажання) обійти озеро, насолоджуючись його краєвидами.

Найбільш неоднозначною та емоційно виснажливою виявилася екскурсія до «Реабілітаційного центру бурого ведмедя». З одного боку ми побачили знедолених тварин з якими жорстоко поводилися люди: цих ведмедів утримували для розваги на заправках, у підпільних закладах, приватних цирках та зоопарках. У результаті такого неприйнятного поводження, тварини втратили свої природні інстинкти та рефлекси, звісно, деякі з них вміють танцювати та здійснювати складні у виконанні па, але це не сприяє щасливому життю, а навіть дуже заважає проживанню в природних умовах. Тому, перебуваючи уже багато років у заповіднику, ведмеді продовжують триматися біля людей і не мають бажання йти глибоко в ліс. Кожна з історій цих тварин, яка має своє ім’я, життя  викликала чимало смутку та співпереживання у всіх нас. Ми дізналися, що в Україні не вистачає фахівців, які знають як належно доглядати і лікувати ведмедів, тому допомагають західні науковці. Молодь табору замислилася наскільки важливо навчатися, щоб знати як спасати і надалі не допускати таких та подібних історій в майбутньому у нашій державі. Детальніше про кожного мешканця центру можна ознайомитися за посиланням: http://www.npp-synevyr.net.ua/rc_djuriy.html

Подорож до музею архітектури і побуту «Старе село» с. Колочава була нагодою примножити і роз’яснити деякі факти з історії України. Завдяки розповідям талановитого екскурсовода перед нами ожило Закарпаття у різні історичні часи минувшини і сьогодення. Безцінним досвідом була можливість торкнутися побутових предметів давнини, прочитати документи давньорусинською мовою, посидіти за партами старої церковно-приходської школи, побачити давню залізницю для переправи зрубу і зрозуміти сучасну цінність етнічно колоритного села Колочава, яке налічує 50 пам’ятних об’єктів, якими цікавляться туристи з усього світу.

Цікавою та повчальною виявилася особиста історія пана Василя Макара, який обладнав у себе на подвір’ї ферму для папуг, де кожен птах огорнений величезною любов’ю і турботою цієї людини. Саме тому, напевно, його ферма чисельністю 2 тис. птахів відома на всю Україну. Пан Василь на власному прикладі продемонстрував старшокласникам як важливо займатися улюбленою справою в житті, шукати свою «сродну працю».

 

  1. Дозвілля і розваги

Попри те, що графік табору передбачав насичену навчальну програму, було чимало заходів та подій розважального та відпочинкового кшталту. Це і музичні вечірки (наприклад «Тематична вечірка в рок-стилі»), святкування днів народжень (за 10 днів ми вітали аж п’ятьох іменинників), квест територією бази, спортивні змагання / ігри. Особливо до душі припала гра «Ракетка». Якщо, під час вранішньої ранкової зарядки, комусь з дітей і вдавалося «пасувати», то свій запас життєвої енергії, вони мали змогу повністю реалізувати під час гри у цю гру. Це була та чудодійна сила, яка згуртовувала, надавала всім командного духу та магічним чином пробуджувала в дітях ініціативність та ігровий азарт. Однією з найбільш цікавих подій було театральне дійство. Чотири групи учасників, презентували вистави-імпровізації за мотивах українських народних казок у різних стилістичних жанрах. Цікавим було те, що час на підготовку був обмежений, але завдання полягало не лише у режисерській роботі, але й у ретельній роботі над образами. Ця подія викликала чимало бурхливих емоцій, залишила низку вражень та додала всім наснаги творити свої історії.

І чи можна поїхати додому, не випарившись в чанах і викупавшись в гірській ріці? Ми не могли собі у цьому відмовити! Справжня гаряча газована вода з мінерального карпатського джерела з доданою сумішшю хвої та м’яти не лише зігріли, але й розслабили та заспокоїли невгамовних енерджайзерів в дітях.

На жаль, сходження на високу полонину відбулося не для всіх і тільки до половини дороги. Маршрут виявився для філософуючих не під силу. «Не правда! Ми змогли б, але ви нам не дозволили» – емоційно заперечували учасники. І вони праві. Насправді, на заваді подорожуючим стали погодні умови. А це ще той «челендж» заради якого ми поїдемо наступного літа і зробимо це!

Святкування Івана Купала відбулося біля теплого купальського вогнища, ми поговорили про традиції, заспівали українських народних пісень, сплели вінки і пустили їх у вільне плавання рікою, а наостанок  в затишній колибі чаювали і говорили до схочу.

Що відбувалося вночі, знають тільки карпатські привиди, тіні яких приходили до спального корпусу, щоб стерегти світлом ліхтариків сон учасників табору .

  1. Місії

У перший день відкриття РRAXIS Camp на учасників чекав сюрприз: завдання виконати свою 10-ти денну місію у таборі. До поїздки педагоги ретельно вивчили усі вподобання учасників, що дало змогу об’єднати молодь у групи по четверо осіб для виконання 1) місія відеомейкера, 2) місія фоторепортажу, 3) місія музичного виконання, 4) місія художника, 5) місія ЗСЖ. Кожна група мала свого помічника-наставника. Завданням кожної з груп було підготувати фідбек про перебування в таборі у довільній формі, але який би відповідав формату їх напрямку діяльності. Тобто, кожна група мала передати у спортивному, музичному, художньому, фото- чи відео- форматі ті враження, яких було набуто за час спільного навчання і дозвілля. До останнього дня існувало єдине розуміння, що всі забули про місії з причини браку часу та технічних можливостей (Інтернет так і не налаштовувався, а що без нього взагалі можна придумати). Здавалося, що усі місії успішно провалено. Однак, за межами видимого завжди існує щось невидиме. Місіонери працювали ще й як активно і ретельно!

І це був вибух! Група ЗСП провела зарядку, дещо «призабуту» вранці, склала свій перший категоричний силогізм першої фігури, влаштувала бій без правил кульками та пригостила усіх цукерками. Група художників намалювала не плакат, а картину як витвір мистецтва, зобразивши мавку з намистом, вмістивши в кожну намистинку себе самих і свої найяскравіші події і враження. Малюнок містить ще й практичну складову – його можна приміряти на себе як вбрання і зробити фото на згадку! Група музикантів створила і презентувала гімн PRAXIS Camp зі сподіваннями, що його співатимуть усі учасники наступних років. Група журналістів професійно підготувала щоденний репортаж про карпатські новини нашого темпу. Групи відео- і фото-мейкерів нагадали про все, абсолютно все, що відбулося з нами і в нас. Миті, які вдалося їм схопити в об’єктивах камер стали цінною пам’яттю, яку кожен у серці береже, перебуваючи вже за сотні кілометрів від місця наших дивовижних пригод.

Деякі цитати учасників з груп месенджерів Про РRAXIS після повернення додому

«10 днiв перебування у лiтнiй школi Praxis Camp стали справдi особливим перiодом мого життя! Я познайомилася iз цiкавими, розумними, веселими людьми, поглибила знання у рiзних сферах науки, розвинула свою креативнiсть, навички критичного мислення й отримала шалений заряд енергiï, мотивацiï рухатися вперед до своïх цiлей! Менi було так весело i цiкаво, що навiть не хотiлось повертатись додому!)))Я завжди пам’ятатиму тi якравi, насиченi днi, проведенi в колi таких крутих особистостей!»  – Таня

 

«Чому PRAXIS Camp це не просто табір на літо?Поїхати сюди мені запропонував мій найкращий друг Дмитро, і за ці 10 днів я зрозуміла, що це була чудова ідея. Не дивлячись на те, що цей табір моя перша зустріч з таким важким предметом як філософія, навчання в таборі було легким та цікавим. Мене приємно здивував незвичний для школяра підхід до викладання. Я очікувала великої кількості сухих лекцій, але натомість мене зустріла «лайт» версія філософії та численних активних заходів, таких як піші прогулянки, дискотеки, спортивні ігри та купання в закарпатському аналозі сауни чані. Я сподіваюсь, що цей досвід мислення допоможе мені досягти більшого у житті.» –  Галя

 

«Цим літом я вивчала філософію в контакті з природою. Особисто мені дуже сильно запам’яталися краєвиди Карпат у дорозі під музику, табличка “ліс це життя”, що я, проїжджаючи, миттю побачила серед дерев. Коли ми приїхали, я вивчала місцевість. Мене зворушила річка. Вона була гарною та прозорою, але я не могла весь час за нею слідкувати, так як наші керівники не давали нам сумувати. Нас ознайомили з надзвичайною різноманітною програмою. Ми нібито були справжніми правознавцями, екологами, рок-зірками, акторами… Кожен день був неповторний, мав свою тематику та сенс. Ще мені запам’ятався наш перший, не зовсім вдалий похід у гори, коли ми всі пішли за територію, де не могли спуститися та втриматися. Але це було чудово. Я дуже сумую за горами, а завдяки цьому пережила минулі відчуття. Можу сказати, що у цьому таборі були різні цікаві люди. Хтось з них зворушливо малював або співав, або був талановитим у іншій сфері. Спілкування з такими людьми, навіть поза лекціями, продовжувало бути цікавим, бо я відкривала для себе щось різноманітне та нове. Мені сподобались наші вечори біля багаття, особливо на Івана Купала, та ще поїздка на озеро Синевир, бо я знову побачила маленьке життя у підніжжя води. Так, звичайно, мені би хотілося більше відвідувати Карпати, та проводити час поза межею території бази. Та я хочу висловити велику вдячність керівникам/філософам за працьовитість, повагу та турботу. Бо саме це робило мій відпочинок теплим та приємним. Сподіваюсь, це не остання моя філософська пригода!» – Аріна

 

Сарафанне радіо РRAXIS Camp (стенограма місії групи журналістів)

Анастасія говорить:  «В день, коли ми потрапили до бази табору, ми майже всі почували себе не дуже комфортно. Попереду чекало знайомство з новим колективом, педагогами та графіком нашої роботи. Це все стало, такою собі хвилею, яка накрила підлітків з головою. Не всі звичні до того, аби прокидатися рано-вранці, швидко одягатися, бігти на зарядку, а далі слухати лекції філософського змісту. Але сторінка звичних буднів перегорнулася під час занять та розмов на цікаві теми, здавалося б, не типові для дитячого віку».

 

Ірина говорить: «День «Економіка» був початком нашої навчальної програми в цьому філософському таборі. Перша лекція була надзвичайно цікавою завдяки своїй практичності і значимості. Нам вдалося, завдяки  тестові, зрозуміти наскільки ми підприємницькі, креативні і скільки ще слід працювати. Також, нами було розроблено чотири бізнес-проекти, де кожен зміг створити свою велику ідею».

 

Владислава говорить: «День «Право і Політика». На нашу думку цей день був особливим і найбільше запам’ятався двома завданнями. Перше, це практична робота «Створення ідеальної держави майбутнього». Вона значима тим, що всі приймали участь в обговоренні та мали можливість висловити свою незалежну і правдиву думку. А друге, це «Імпровізований театр», який став не лише неперевершеним досвідом, але ще й можливістю проявити свої акторські здібності».

 

Тетяна говорить: «Четвертий день став одним з неперевершених днів нашого перебування в літній школі. Адже після веселої зарядки ми вирушили на захоплюючу екскурсію у Національний природний парк «Синевир». Незважаючи на «вибрики» (примхи) погоди, ми мали змогу насолодитися первозданною красою озера Синевир, зробити чимало крутих фото, придбати сувеніри на пам’ять. Однак, родзинкою дня став візит до Центру реабілітації бурих ведмедів. Ми не тільки щиро перейнялися їхніми трагічними історіями, але й зрозуміли, що людська жорстокість та байдужість здатні завдати болю нашим братам меншим. А тому, необхідно плекати гармонію взаємодії з природою. Зрештою ми прибули на базу табору: втомлені, голодні і змерзлі, але сповнені неймовірних емоцій і незабутніх вражень від подорожі».

 

Анастасія говорить: «П’ятий день, День «Техніка», який підготували для нас наші викладачі. Після зарядки, що змусила нас моментально розплющити очі, наша група занурилася в світ механізмів та техніки. Розмови про роботів, думки учасників з приводу переваг і загроз їхнього існування в майбутньому. Заслуховуючи ці думки, ми приходили до розуміння, що наше покоління покрите завісою омани. На заняттях з техніки, кожна відповідь учасників кемпу була вдумливою, обґрунтованою та такою, що розкривала всі грані обізнаності, інтелектуальності, а також свого соціального становища. Після обіду на нас чекав «Робот Чаппі», тобто фільм про робота зі штучним інтелектом. Протягом двох годин, ми, на диво мовчки, спостерігали за еволюцією робота, котрий набув емоцій та почав їх переживати як люди. Що виявилося визначальним під час перегляду фільму, так це те, що всі відклали вбік свої мобільні телефони, коли на екрані з’явився Чаппі з історією свого життя. Це, здавалося б штучне створіння, продемонструвало нам таку любов, яку інколи не можуть проявити навіть люди».

 

Владислава говорить: «В День «Екологія», попри звернення до екологічної проблематики наших реалій, ми переглянули фільм «Свято на річці Ганг». Перегляд фільму викликав схвилювання через масштабність екологічних криз, які сягають світового рівня. В цей же день, у нас відбулося практичне заняття на тему: «Що таке есе і як його писати?». Ця лекція була цікава та пізнавальна, оскільки в найближчому майбутньому всім нам доведеться писати роботи за академічними стандартами. Далі, цього ж дня, в рамках активного дозвілля ми розв’язували квестові завдання. Це було захопливим дійством в якому відчувався командний дух. А ввечері нас чекала цікава дискусія у рамках «Філософії для дітей».

 

Ірина говорить: «День «Кіно і музика» запам’ятався нам багатьма подіями. А саме: дискусійною лекцією, де ми дізналися чимало нової інформації, зокрема, інформації про особливості сприйняття аудіо та відео- інформації, практичним заняттям, яке змусило нас пригадати улюблені ще з дитинства мультфільми та поглянути на них крізь призму психологічних та соціальних проблем. Родзинкою в цей день були цілющі гарячі чани з купанням в освіжаючій гірській річці. Феєричним завершенням цього дня стало привітання з Днем народження двох іменинників, яке плавно перейшло в тематичну рок-вечірку на якій нас пригощали найсмачнішою лісовою чорницею».

 

Тетяна говорить: «Восьмий день ознаменувався черговою подорожжю цікавими місцинами Закарпаття. Екскурсія до Старого села Колочави дала нам можливість дізнатися більше про життя предків та значно розширити межі нашого світогляду. Відвідавши ферму папуг, ми не лише побачили чимало рідкісних видів птахів, але й поспілкувавшись з паном Василем, впевнилися, що працелюбність, наполегливість і відданість улюбленій справі творять дива і дарують шлях до успіху. Однак, на цьому цікавинки не закінчилися, бо ввечері на нас чекало неймовірне дійство присвячене святкуванню дня Івана Купала. Ми співали купальських пісень, водили хороводи навколо багаття, палили бабу, дівчата плели вінки і пускали їх на воду. На цій містичній ноті і закінчився наш восьмий день перебування у літній школі».

 

Ірина говорить: «Найбільш непередбачуваним, мабуть, виявився сьогоднішній святковий ранок, який був насолодою для всіх, бо не треба було прокидатися зарано та йти на зарядку. На цьому сюрпризи не закінчилися. Неочікуваною стала і тема лекційного заняття, а саме тема любові. Під час заняття ми зрозуміли, що є безліч поглядів на дану проблематику та існують різні види любові. Та попри це, цей день ввійде в історію лише з заходом сонця… Тому висновки робити вам!»

 

А ввечері таки була святкова зарядка , але Орися про це ще не знала, а ви тепер знаєте про наш досвід у РRAXIS Camp все! До зустрічі з вами наступного літа!

Опубліковано admin-praxis

Залишити відповідь